У найглибшому місці Землі виявили заборонені забруднювачі

Останні десятиліття вчені постійно попереджають про екологічну катастрофу, на порозі якої стоїть людство.

Нове дослідження стало доказом того, що антропогенні забруднювачі були виявлені навіть в одному з найвіддаленіших і найглибших місць на Землі, пише Science Alert.
У новому дослідженні вчені вивчили западину Атакама, найглибша точка якої сягає близько 8000 метрів у Тихому океані. Вчені зі Стокгольмського університету зосередилися на вивченні ринви Атаками, що знаходиться на глибині близько 6 000 метрів, що можна порівняти з висотою Гімалаїв

У ході дослідження вчені зібрали відкладення з 5 ділянок траншеї на глибині від 2500 до 8085 метрів. Кожен зразок був розділений на 5 шарів, від поверхневих відкладень до глибших шарів мулу. Далі вчені вивчили зразки та виявили у кожному з них ПХД, поліхлоровані дифеніли.

Зазначимо, що ПХД вироблялися у великих кількостях з 1930 по 1970-і роки, в основному в північній півкулі, та використовувалися у виготовленні електрообладнання, фарб, рідин для охолодження та багатьох інших продуктах. Вже в 1960-х роках дослідники з'ясували, що використання ПХД завдає непоправної шкоди морському життю, що призвело до майже глобальної заборони в середині 1970-х роках. Втім, сьогодні дослідники з'ясували, що цих 30 років вистачило для того, щоб ПХД було виявлено в одному із найглибших місць на Землі.

Основна проблема полягає в тому, що на руйнування ПХД потрібні десятиліття, вони можуть переміщатися на великі відстані та поширюватися на місця, далекі від того, де вони вперше були ізольовані. Тепер дослідники виявили, що вони продовжують циркулювати з океанськими течіями, вітрами та річками.

Вчені виявили, що в досліджуваній зоні, океанічні течії виносять на поверхню холодні та багаті на поживні речовини води. Що свідчить про наявність великої кількості планктону – крихітних організмів на дні харчового ланцюга в океанах. Коли ці організми вмирають, їхні клітини опускаються на дно океану, забираючи з собою такі забруднювачі, як ПХД. Проблема полягає в тому, що останній погано розчиняється у воді, внаслідок чого пов'язується з тканинами, багатими жиром та іншими частинками живих або навіть мертвих організмів, зокрема і планктону.

Вчені відзначають, що такі відкладення містять безліч залишків мертвих рослин і тварин, а тому вони є важливим стоком для таких забруднювачів, як ПХД. До того ж вчені припускають, що більша частина всіх ПХД, викинутих в атмосферу у 20 столітті, зберігаються саме на дні океану.

Впадина Атакама діє як лійка, що збирає шматочки мертвих рослин і тварин, званих "органічним вуглецем", які з часом опускаються на дно океану. У жолобі западини багато живності, а мікроби згодом розкладають органічний вуглець у мулі морського дна.

Під час дослідження вчені виявили, що органічний вуглець у найглибших місцях западини Атакама виявився більш розкладеним, ніж той, що знаходився в дрібніших місцях. Проте водночас дослідники виявили, що у найбільших глибинах перебувають вищі концентрації ПХД на грам органічного вуглецю.

Результати дослідження також свідчать, що органічний вуглець у буровому розчині розкладався легше, ніж ПХД, які згодом накопичуються в траншеї.

https://sundaynews.info/