Наскільки українські міста готові до аномальної погоди?

Цьогорічне літо — яскраве підтвердження того, що клімат змінюється. Цей процес складно не помітити й усе складніше не зважати на нього. Особливо мешканцям мегаполісів, де зосереджена найбільша кількість населення. Спекотні сонячні дні у асфальтно-бетонних джунглях стали для їхніх мешканців справжнім випробуванням на витривалість. А часті зливи спонукають виробити звичку повсякчас мати при собі парасольку. Про те, як до таких умов адаптуватися українським містам, розповідали екологи та метеорологи під час прес-конференції, організованої Національним екологічним центром України.

Згідно з результатами дослідження "Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна”, яке презентували під час заходу, на території України зростання температури повітря триватиме, змінюватиметься кількість опадів протягом року. Серед основних потенційних негативних наслідків глобального потепління, що можуть проявлятися в українських містах, – тепловий стрес, підтоплення, порушення видового складу міських зелених зон, стихійні гідрометеорологічні явища, зменшення кількості питної води та погіршення її якості, зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних проявів, порушення нормального функціонування енергетичних систем міста.

Розроблена методика визначення вразливості міст до наслідків глобального потепління допомагає встановити, яких заходів слід вжити на місцях, аби через різку зміну погоди не страждали їхні мешканці й аби місцева влада знала, на що потрібно звернути особливу увагу.

“Коли кліматична зміна стає усе відчутнішою, будь-яке питання в місті, як то зведення нових будівель, розвиток транспортної інфраструктури, функціонування енергетичної системи — все має вирішуватися з урахуванням прогнозованої кліматичної зміни, тоді ці об’єкти будуть стійкими до змін, що відбуваються в міській екосистемі”, — наголошує метеоролог Віра Балабух.

Ця методика була апробована на Тернополі, Полтаві та Донецьку. Найбільшою небезпекою для Тернополя визначили підтоплення, для Полтави — вразливість міських зелених зон, для Донецька — хвилі тепла та нестачу питної води.

"Результати оцінки цих трьох міст вказують, що кожне з них має низку характерних особливостей та потреб, які варто врахувати при розробці заходів з адаптації до зміни клімату”, — зазначає Ольга Власюк, координатор програми адаптації до зміни клімату країн Східного партнерства.