Йодована, рожева, гавайська: якою буває сіль, і чим вона шкідлива

У зв’язку з дефіцитом солі вітчизняного виробника українці змушені переходити на її імпортні аналоги. Представлені на полицях магазинів товари здебільшого не тільки в рази дорожчі за звичайну сіль, але й мають специфічний вигляд, аромат і смак.

Чим відрізняються між собою різні види солі, і який вплив мають на наш організм, Еverydayhealth розповіли лікар-дієтолог Келлі Кеннеді і дієтолог-нутріціолог Лінн Грігер.

Користь та шкода солі
Сіль у приготуванні їжі першими почали використовувати єгиптяни ще тисячі років тому. З того часу популярність цього мінералу набула планетарних масштабів. В одній лише Японії на сьогоднішній день налічується близько 4000 видів солі. Її використовують у всіх кухнях світу для приготування основних страв, десертів та навіть напоїв.

Натрій є важливою поживною речовиною, необхідною для скорочення кожного м’яза нашого тіла, включаючи серце. Дорослій людині потрібно споживати близько 500 міліграмів (мг) натрію щодня.

Незважаючи на те, що сіль нам необхідна і робить їжу набагато смачнішою, переборщувати з нею не варто. За словами дієтологів, надлишок натрію в організмі може призвести до затримки води та високого кровоносного тиску. Гіпертонія здатна негативно впливати на загальний стан здоров’я, і особливо на здоров’я серця.

Лікарі рекомендують обмежити споживання натрію до 2300 мг на добу. Для людей з високим тиском або серцевими захворюваннями ця норма має бути знижена до 1500 мг на добу. За їхніми словами, навіть невелике щоденне скорочення споживання солі може мати важливе значення для здоров’я серця у довгостроковій перспективі.

Чим відрізняються різні види солі
Йодована (столова) сіль. Один із найпоширеніших видів солі. Мінерал обробляється для видалення мікроелементів і збагачується йодом – важливою поживною речовиною, яка відіграє ключову роль у здоров’ї щитовидної залози. Йодована сіль має невеликий розмір кристалів, що надає їй більш інтенсивного смаку.

Морська сіль. Її отримують шляхом випарювання морської води. Вона менш оброблена, ніж столова, і містить більше мікроелементів. Проте це не позбавляє її шкідливих властивостей. І морська, і столова сіль містять приблизно однакову кількість натрію.

Рожева гімалайська сіль. Добута на морському дні в Пакистані, ця сіль природного рожевого кольору через мікроелементи, що містяться в ній. Але й вони не роблять цей мінерал кориснішим. Натрію в ній міститься стільки ж, скільки й у попередніх видах.

Гавайська сіль. Вона буває чорною та червоною. Червона набуває свого кольору через глину на Гаваях, а чорна – від природного активованого вугілля. Як усі попередні варіанти, вона містить у собі мікроелементи, що надають їй унікального смаку. Що ж до вмісту в ній натрію, жодних відмінностей від інших видів солі також не спостерігається. Головною особливістю гавайської солі є крихтість, що робить її ідеальним варіантом для прикрашання екзотичних страв.

https://newsyou.info/